Вічна суперечка. Так сталося, що багато років відносини між кормовиробниками та птахівниками в нашій країні складуються не так, як хотілося б. Часто вони ґрунтуються на взаємній підозрі, пошуку винуватих і взаємних претензіях.
Кормовиробники зосереджуються на забезпеченні функціонування виробництва, а саме на короткострокових проблемах: скільки тон було вироблено цього тижня; де взяти сировину та як її розмістити; нестача бюджету, запчастин, персоналу. Якість корму при цьому розглядається як категорія, якою можна поступитися, та знизити рівень вимог наприклад, для нарощування потужності. З мого особистого досвіду, особливо це стосується великих інтегрованих підприємств де реалізація продукції гарантована, немає інших споживачів й виробник мало пов’язаний з результатами вирощування птиці. Аргументи для захисту своєї позиції в спорах з споживачами найчастіше: «корм свіжий» «не отруїлися же», «ми же все положили», «протеїн же зійшовся». Проблеми на пташниках розглядаються як слідство негараздів в технології та ветеринарії.
З іншого боку птахівники використовуючи той факт, що якість корму має найбільший вплив на продуктивність, звинувачують в усіх проблемах комбікормовий завод (особливо це полюбляють ветеринарні працівники). На жаль в багатьох випадках навіть детальний розбір випадків зниження виробничих показників залишає обидві сторони невдоволеними, та при своїй думці.
Як же вирішити ці протиріччя та перейти до максимально взаємовигідного співробітництва? Рішенням може бути лише чіткий, організований зрозумілий для всіх учасників контроль якості комбікормів. Звичайно можна просто застосувати відомі стандарти (ДСТУ, NRC, ISO тощо), але при цьому необхідно визначитися :
1) Який оптимальний набір показників? ;
2) Яка періодичність вимірювання?;
3) Як аналізувати та застосовувати отриманні показники для контролю якості?
Відповісти на ці питання й повинна індивідуальна Програма Контролю Якості яка включає:
1) Контроль вхідної сировини
2) Контроль процесу виробництва
3) Контроль вихідної продукції
4) Зворотній зв'язок з клієнтом (контроль продуктивності птиці)
Контроль вхідної сировини. Контроль якості вхідних інгредієнтів має вирішальне значення для прогнозування якості повного комбікорму, концентрату, преміксу тощо. Основними є п’ять показників хімічного складу: сирий протеїн, сирий жир, сира клітковина, кальцій , фосфор. Додатково контролюють рівень амінокислот та вітамінів, показники якості протеїну в соєвих продуктах (рівень уреази, розчинність), показники безпеки готової продукції. Виходячи з вимог до комбікормів й формується план лабораторних досліджень з переліком набору досліджень для кожного виду сировини. Приклад плану наведено в таблиці 1.
Даний примірник є орієнтиром й може бути модифікований виходячи з місцевих обставин. Основне правило-чим більшу мінливість має показник у цьому виді сировини, тим частіше його треба перевіряти. Наприклад, якщо у Вас постійно реєструється підвищений вміст мікотоксинів, перевірку треба проводити для кожної партії сировини. Отриманий план рекомендую узгоджувати й з кінцевим споживачем зі сторони птахівництва, для підвищення довіри до складових комбікорму. Звичайно кількість, а більше вартість аналізів виявиться неприємним сюрпризом для виробника, але це ціна за гарантовану якість, та відчутна конкурентна перевага для Вашого бізнесу. В інших випадках Ви граєте в лотерею, в якій дуже високі шанси втратити довіру споживача, а відповідно об’єм реалізації.
Що можна порадити в умовах дефіциту бюджету :
1)Закупляти сировину у великих, перевірених виробників, які формують великі однорідні партії сировини. Менше партій= менше зразків=менше аналізів.
2) Разом зі споживачем визначити основні «больові точки», яких Він побоюється – вміст протеїну, жиру, фосфору, микотоксинів, та зосередитись на контролі цих показників.
3) Запропонувати споживачеві додаткові аналізи проводити самому (інколи така опція дуже вигідна для обох сторон)
4) Використовувати NIR- аналізатори, які дуже бережуть час для прийняття рішень.
На підставі узгодженого плану розробляється внутрішній стандарт сировини, який включає данні про граничне значення (норму) для кожного обраного показника, методику та час вимірювання, місце реєстрації результатів аналізу. Окремо також вказують періодичність відбору арбітражної проби для аналізу у випадку виникнення порушень складу, або безпечності комбікорму. Партії сировини , показники яких не відповідають затвердженим нормам не приймаються в виробництво.
Для зразку приводиться внутрішній стандарт якості для Макухи соєвої 45% (Таблиця 2).
Виконавши заплановані дослідження отримуємо величезний об’єм результатів (дуже дорогих). Як же їх використати з максимальною користю? Головна вигода – ми маємо найдетальнішу інформацію про склад сировини, на підставі якої проводимо розрахунок оптимальних (найвигідніших) рецептів комбікормів з дотриманням всіх вимог. Ці данні можна використати й для більш тонкого, детального «тюнінгу» рецептів, додаткового прибутку, та вигідного керування запасами сировини. Результати аналізів дозволять обґрунтувати прийняття керівничих рішень щодо (Таблиця 3):
1)Виконання плану досліджень відповідно затвердженій схемі. Видно, що в соєвій макусі від постачальника №3 не було зроблено аналіз рівня уреази.
2) Оцінки якості сировини за постачальниками. Постачальник №1 завіз дві партії пшениці дуже різних за якістю (рівень протеїну 9,2% и 12,0%)- тому оцінюємо його як «нестабільний» . Навпаки шрот соєвий від постачальника №2 має стабільні показники якості, перевірка результатів в сторонній лабораторії «Біолайтс» підтверджує це. Постачальник №2 може бути признаний «стабільним» й співробітництво з ним треба визнати пріоритетним. При збільшенні кількості вимірювань вірогідність заключення про «якість» постачальника буде рости.
3) Оцінки варіабельності сировини. Як сказано вище, поставлена пшениця має дуже різний рівень протеїну, відповідно при включенні її в комбікорм з меншим показником (9%) ми отримуємо частину комбікорму з підвищеним протеїном (втрачаємо гроші), при включені з більшим (12%) отримуємо частину комбікорму з нижчим протеїном (втрачаємо якість). Для запобігання цим проблемам можна застосувати:
а) прийом та окреме зберігання сировини по вмісту протеїну : наприклад до 10%, та вище 10%;
б) при можливості змішування партій сировини- формувати однорідну партію з середнім вмістом протеїну (в даному випадку 10,5%).
Така сама ситуація часто буває й з соєвими продуктами. Вирівнювання якості сировини по-перше дозволить Вам максимально заощадити гроші; а по друге, допоможе стабілізувати споживання готового комбікорму, внаслідок запобігання великих коливань його складу.
Але навіть проста статистична обробка даних в паперовому вигляді призводить до титанічних зусиль, та ще й часто з невеликим успіхом. Тому моя рекомендація дублювати результати аналізів в електронних таблицях Excel, зразок в Таблиці 3. В зразкові приведено скорочений набір показників (для зручності) , в практичних умовах кількість показників складає 41-64 найменувань. Функція фільтрування дозволить швидко зробить вибірку по якості за потрібний відрізок часу, по постачальнику, по виду сировини.
Контроль процесу виробництва. Якість готової продукції визначається не тільки якістю сировини, але і технічним процесом і робочим обладнанням. Відповідальність за ведення контролю за технологічним процесом покладається не тільки на виробничо-технологічну лабораторію, але і виробничий персонал, який повинен контролювати і забезпечувати технічний і санітарний стан місць загрузки сировини, визначати місця складування сировини з урахуванням можливості подачі будь-якого його виду у виробництво, слідити за станом тари, упаковки та маркування, транспортних засобів, виконання необхідних санітарних вимог. Крім того, виробничий персонал контролює подачу сировини у виробництво і відповідність переміщеної сировини заданому рецептові.
Процес виробництва складається з подрібнення сировини, дозування, змішування, гранулювання (при потребі), напилювання, та транспортування на місце збереження. Приклад плану контролю процесу виробництва наводиться в таблиці 4.
Особливу увагу слід приділити вірності загрузки компонентів з лікувальними препаратами та контролю відхилень в дозуванні. Лікувальні препарати повинні вноситися суворо відповідно виду та віку птиці- наприклад потрапляння навіть слідів кокцидіостатиків порушує виробку імунітету при вакцинації проти кокцидіозу, а залишки саліноміціну викликають загибель індиків.
Відхилення в дозуванні сировини викликають порушення якості корму, та можуть привести к проблемам з продуктивністю птиці. Тому пропоную вести окремий журнал реєстрації відхилень дозування , в якому буде вказано величину відхилення факту від плану, їх причину, та міри по усуненню. Приклад журналу наведено в таблиці 5. Цільовий показник вірності дозування +- 1% від планового. Як ми бачимо критичні відхилення по дозуванню мають вапняк, підкислювач, шрот соняшниковий та премікс. В результаті ми маємо відхилення в составі готового комбікорму, а очікуваний ефект від застосування підкислювача може бути невисоким через недотримання дози (-18% від рекомендованої). Причинами подобних відхилень частіше за все є порушення роботи обладнання : ваг, живільників, норій, відключення електрики. Випадки відхилень повинно реєструвати , комбікорми з порушеннями треба обов’язково перевіряти по показникам якості та приймати рішення по їх використанню (переробка, використання для інших груп, зниження ціни).
Контроль готового комбікорму. Оцінка кінцевого продукту по якості є підсумком дотримання вимог до виробництва на всіх ланках. Перелік необхідних досліджень, періодичність, та критичні значення наведено в таблиці 6.
Аналогічно даним по сировині аналіз отриманих показників зручно проводити в форматі таблиць Excel (приклад в таблиці 7). В прикладі ми реєструємо критичні відхилення по вмісту жиру та фосфору; значення по клітковині не критично, оскільки воно повинно не перевищувати норму. Аналогічно аналізу якості сировини перевід реєстру в електронну форму дозволить доволі швидко вибрати істотні відхилення , та виробити міри по їх усуненню.
В реальних умовах рівень цих відхилень може бути дуже високим. Приклад приведений в таблиці 8 (дані реального підприємства) . З 88 зразків комбікормів лише 22 (25%) не мали порушень в хімічному складі.
Причини порушень якості комбікормів наступні:
1.Помилка формулювання. (невірно надані параметри сировини, помилка дієтолога);
2.Нестабільність поживних речовин або ліків.(особливо стосується вітамінів, ензимів).
3.Поглинання або втрата вологи.
4.Порушення дозування.
5. Втрати пилу .
6 Неоднорідність інгредієнту, концентрату або преміксу.
7. Недостатній час змішування (гомогенність змішування)
8. Залишки та перехресне забруднення
9.Неадекватні методи відбору проб
10.Сегрегація під час транспортування або вибірки
11 Аналітичні помилки (лабораторні).
Ви повинні провести ретельний аналіз за наведеним списком, встановити джерело відхилень, та прийняти міри по їх усуненню.
Що ж робити з комбікормом, який має невідповідну якість? Рішення буде залежати від ступеня та виду порушення - недолік або надлишок значення показника. Вибір необхідної дії наведено на схемі 1 . Схема стосується показників в яких нормується мінімальне значення, у випадку з клітковиною висновки протилежні..
|
Схема 1. Значення показника в порівнянні з планом |
||||||||
|
70% |
80% |
90% |
95% |
100% |
105% |
110% |
115% |
120% |
|
Нижче норми |
Норма |
Вище норми |
||||||
|
Погана продуктивність |
Узгодити з споживачем |
Ідеально |
Узгодити з споживачем |
Перевитрата коштів |
||||
|
Переробка комбікорму |
Реалізація при згоді |
Реалізація |
Реалізація при згоді |
|||||
|
Діагностика причини та усунення |
Стандартизація процесу |
Діагностика причини та усунення |
||||||
Зворотній зв'язок з клієнтом (контроль продуктивності птиці). Дуже важлива частка взаємодії з клієнтом - моніторинг стану продуктивності птиці, повинен бути постійним, а не лише у випадках проблем. Набір контрольованих показників повинен співпадати з ключовими показниками ефективності птахівництва (збереженість, несучість, приріст, затрати корму на одиниці продукції, собівартість продукції). Періодичність моніторингу визначається домовленістю з споживачем, в ідеалі мати інформацію по всіх закритих партіях птиці.
Навзаєм треба проводити «Дні якості» для клієнта на Вашому заводі. При цьому споживач особисто ознайомитесь як контролюється якість сировини та готової продукції, з результатами незалежних випробувань Вашої продукції, відгуками інших споживачів. Таким чином вдасться заслужити довіру споживача, прийти до взаємовигідних рішень, та створити нормальні прозорі робочі стосунки.
В цій статті я кратко описав, як створюються та використовуються Програми Контролю Якості на реальних підприємствах, сподіваюсь, що цей досвід буде корисним й для Вас. Особливо акцентую увагу на статистичну обробку результатів аналізів сировини та комбікормів – вона допоможе швидко виявити слабкі міста, та знайти нові точки росту Вашого бізнесу.
|
Сиро-вина |
Воло-гість |
Сирий протеїн |
Сира зола |
Сира клітковина |
Сирий жир |
Кальцій |
Фос-фор |
Аміно кислоти |
Інші аналізи |
|
Зернові |
кожна партія |
Щотижня
|
Щотижня |
щотижнево |
1 аналіз в півроку |
1 аналіз в рік. |
1 аналіз в рік. |
2 аналізи в рік |
Гриби -3; мікотоксини-4. Мікробіологічні показники- 3 |
|
Шрота, макухи |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
1 аналіз в півроку |
1 аналіз в рік. |
1 аналіз в рік. |
2 аналізи в рік |
Гриби -3; мікотоксини-4. Мікробіологічні показники- 3 |
|
Рибне борошно |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
щомісячно |
Ерозія шлунку -3; Вміст карбаміду -1; кислотне й перекисне число-1; Мікробіологічні показники- 1 |
|
Дріжджі |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
щомісячно |
Вміст карбаміду -1; |
|
М’ясо-кісткове борошно |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
кожна партія |
щомісячно |
Вміст карбаміду -1; кислотне й перекисне число-1; Мікробіологічні показники- 1 |
|
Мінеральна сировина |
|
|
|
|
|
кожна партія |
кожна партія |
|
Вміст важких металів -3; натрій -1 (для солі й тощо) |
|
Олія |
кожна партія |
|
|
|
кожна партія |
|
|
|
кислотне й перекисне число-1; |
|
Премікс, |
кожна партія |
|
|
|
|
|
|
кожна партія |
Вітамін А, Д,Е – кожна поставка |
1-кожна партія ;2-щотижнево;3-щомісячно; 4-1 аналіз в півроку; 5-3 аналізи в рік; 6- 2 аналізи в рік; 7- 1 аналіз в рік.
|
Показник |
Норма |
Метод дослідження |
Місце реєстрації результатів досліджень |
|
|
Виконавець, метод аналізу (прилад, час проведення) |
Періодичність відбіру арбітражної проби |
|||
|
1.Перевірка вхідних документів, наявності необхідної інформації на етикетці , терміну придатності |
Відповідно до умов договору: - ТТН -Якісне посвідчення |
Завідуючий лабораторією, візуально |
Кожна партія |
Журнал реєстрації якості сировини, що надходить на виробництво |
|
1.Відбір проб та зразків |
-- |
Лаборант, 30 хвилин/ одиницю |
Кожна партія |
|
|
1.Зовнішній вигляд. 2.Запах 3.Колір |
1.Здоровий вигляд, без теплового пошкодження. 2.Без затхлого, солодового, пліснявого запаху 3. Від жовтого до світло-бурого, Сировина однорідна, без помітних ознак змішування. |
Лаборант, Візуально, 15-20 хвилин |
Кожна партія |
|
|
Зараженість шкідниками, шт/кг |
Не допускається |
Лаборант, Візуально, 15-20 хвилин |
Кожна партія |
|
|
Масова частка вологи, не більше % |
7,0-10,0
|
кожна партія: лаборант хімічним методом 1 година (аналізатор "ІНФРАСКАН", 10 хв) |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
|
|
Масова частка протеїну, не менше % |
Не менше 44,5 % |
кожна партія: лаборант хімічним методом 4 години (аналізатор "ІНФРАСКАН", 10 хв) |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
|
|
Масова частка сирого жиру, % |
Не менше 7,0 |
кожна партія: лаборант хімічним методом 6 годин (аналізатор "ІНФРАСКАН", 10 хв) |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
|
|
Масова частка клітковини, % |
Не більше 7,0 |
кожна партія: лаборант хімічним методом 4 годин (аналізатор "ІНФРАСКАН", 10 хв) |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
|
|
Активність уреази, не більше % |
0,01-0,2 |
кожна партія: лаборант хімічним методом 40 хвилин |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
|
|
Розчинність протеїну в КОН, % |
75-85% |
кожна партія: лаборант хімічним методом 4 години (аналізатор "ІНФРАСКАН", 10 хв) |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
|
|
Загальна токсичність, % виживання інфузорій |
1.Нетоксична (90-100%) (використовується за призначенням) 2.Слаботоксична (50-89%) (підлягає подальшому дослідженню на мікотоксини, при необхідності, дослідження арбітражним методом в зовнішніх лабораторіях) 3.Токсична (0-49%) (відповідно до ДСТУ 3570-97) (підлягає подальшому дослідженню на мікотоксини, при необхідності, дослідження арбітражним методом в зовнішніх лабораторіях) |
Прилад "Біолат", час проведення - 3 год. |
Перший автомобіль з кожної нової партії, але не рідше, ніж кожен 5-ий автомобіль по специфікації (партія - сформований на складі постачальника об'єм сировини та закуплений згідно договору на постачання) |
Журнал показників безпечності кормів |
|
Вміст мікотоксинів, ppb |
1. Афлатоксин -20,0 ppb (0,02 мг/кг); 2.Охратоксин-50,0 ppb (0,05 мг/кг); 3.Зеараленон - 500,0 ppb (0,5 мг/кг); 4.ДОН - 500,0 ppb (0,5 мг/кг); 5.Т-2- 100,0 ppb (0,1 мг/кг) (у відповідності до Наказу Міністерства Аграрної політики та Продовольства України від 19.03.2012р. №131) |
Прилад "CHEMWELL", 1 год. на 1 мікотоксин. |
Перший автомобіль кожної партії від постачальника один раз в день на один з мікотоксинів почергово ( Т-2, афлатоксин, зеараленон, охратоксин, ДОН) |
Журнал визначення вмісту мікотоксинів |
|
Кислотне число, мг КОН/г |
До 20 |
кожна партія: лаборант хімічним методом 4 годин |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
Журнал визначення кислотного числа |
|
Пероксидне число, ммоль/кг |
До 0,2 |
кожна партія: лаборант хімічним методом 4 годин |
1 раз на зміну від 1 постачальника (середньодобовий зразок) |
Журнал визначення пероксидного числа |
|
Масова частка карбаміду |
Не допускається |
В разі виникнення підозри про фальсифікацію, 3 години |
Кожна партія
|
Журнал показників безпечності кормів |
|
Мікробіологічні показники Загальна мікробна забрудненість КУО в 1г, не більше ніж Патогенні штами кишкової палички в 50 г Сальмонела в 50 г Сульфітредукуючі клостридії в 1 г Загальна кількість грибів, КУОв 1 г, не більше ніж |
5х10⁵
Не допускаються Не допускаються
Не допускаються
5х10⁴ |
Кожна партія від одного постачальника |
Кожна партія від одного постачальника |
Журнал дослідження сировини на мікробіологічні показники; Журнал дослідження сировини та ГП на плісеневі гриби та дріжджі |
Таблиця 3. Зразок оформлення результатів аналізу сировини.
|
Сировина |
постачальник |
Дата доставки на завод |
Вага партії, т |
Дата дослідження |
Лаборатория |
метод дослідження |
вологість |
сирий протеїн (по Кьєльдалю) |
сирий жир |
сира клітковина |
Зола |
Кальцій |
Фосфор |
Кислотне число (хімічний) |
Перекисне число (хімія) |
Активність уреази в соєвих продуктах (хімія) |
|
пшениця |
№1 |
27.07.23 |
100 |
27.07.23 |
ККЗ |
інфраскан |
13,8 |
9,2 |
1,4 |
2,2 |
1,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
шрот соєвий |
№2 |
27.07.23 |
75 |
27.07.23 |
ККЗ |
інфраскан |
9,4 |
44,7 |
1,2 |
4,5 |
6,1 |
- |
- |
- |
- |
0,11 |
|
макуха соєва |
№3 |
27.07.23 |
75 |
27.07.23 |
ККЗ |
інфраскан |
6,4 |
39,5 |
8,2 |
6 |
6,5 |
- |
- |
- |
- |
- |
|
олія соєва |
№2 |
28.07.23 |
20 |
28.07.23 |
ККЗ |
хімія |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
1,9 |
0,01 |
- |
|
шрот соєвий |
№2 |
27.07.23 |
75 |
28.07.23 |
Біолайтс |
хімія |
9,8 |
45.0 |
1,2 |
5,1 |
6,0 |
- |
- |
- |
- |
0,1 |
|
шрот соєвий |
№2 |
29.07.23 |
75 |
29.07.23 |
ККЗ |
інфраскан |
10 |
44,7 |
1,4 |
4,7 |
6,3 |
- |
- |
- |
- |
0,11 |
|
пшениця |
№1 |
29.07.23 |
100 |
29.07.23 |
ККЗ |
інфраскан |
13,8 |
12,0 |
1,5 |
2 |
1,4 |
- |
- |
- |
- |
- |
Таблиця 4 . Схема контролю процесу виробництва.
|
Етап процесу виробництва |
Контрольні показники |
Нормативні параметри |
Періодичність контролю, виконавець |
Місце реєстрації досліджень |
|
Подрібнення сировини
|
1.Крупність розмелювання зернової сировини;
|
- залишок на ситі з отворами ∅ 5 мм - не допускається; - залишок на ситі Ø 4 мм, не більше ніж 1 %; - залишок на ситі з отворами ∅ 3 мм не більше 12%, |
Кожні 2 год робочої зміни, лаборант |
Журнал контролю крупності розмелювання зернової сировини та шроту, макухи.
|
|
Завантаження лінії мікродозування, або лінії виробництва концентрату. |
1.Стан сировини 2.Термін придатності 3.Відповідність кількості сировини завданню по виробництву корму 4. Перевірка остатків в бункерах мікродозування перед завантаженням. 5. Загрузка в бункери згідно з планом їх закріплення 6. Перевірка остатків в бункерах мікродозування після виробки партії.
|
1.2.Відповідно до нанесеного маркування на фасованій сировині 3. Згідно завдання на виробництво 4. Відсутність залишків 5. Згідно плану закріплення 6. Відсутність залишків
|
Кожен рецепт, начальник зміни |
Журнал контролю мікродозування (виробництва концентрату) |
|
Дозування |
Відповідність дозованої сировини згідно рецептури |
Відповідно до рецептури корму, для якого проводиться конкретне зважування компонентів |
Кожен рецепт, начальник зміни |
Журнал дозування сировини. Автоматичний протокол дозування |
|
Контроль за відхиленнями в дозування |
Відхилення фактичної ваги інгредієнту від планової по завданню на виробництво. |
Кожен рецепт, начальник зміни |
Журнал контролю відхилень дозування сировини. Автоматичний протокол дозування |
|
|
Гранулювання |
Визначення вологості та температури на виході з кондиціонера, Час перебування в кондиціонері, температура , тиск пари
|
Відповідно до встановлених параметрів роботи гранулятора |
Згідно вказівки |
Журнал контролю режим гранулювання
|
|
Охолодження |
1. Вміст цілих гранул на виході з охолоджувача,%; |
- залишок на ситі Ø 3 мм, не менше 97% |
Кожну годину робочої зміни, лаборант |
Журнал контролю якості гранул виготовленого комбікорму |
|
2. Температура гранул на виході з охолоджувача;
|
± 15 º від температури навколишнього середовища |
Згідно вказівки |
||
|
3. Довжина гранули |
Не більше 2 діам до списку новинЗамовити дзвінок
Введіть коректний номер телефону, <br> Тільки цифри, від 11 - до 13 символів
Телефон *
ПІБ *
Вгору
|