ВПЛИВ ЕНЕРГЕТИЧНИХ КОРМОВИХ ДОБАВОК НА ВІДТВОРЮВАЛЬНУ ЗДАТНІСТЬ МОЛОЧНИХ КОРІВ

С. І. Ковтюх менеджер із реалізації,

С. В. Кузебний, кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник., консультант ТОВ «Кремікс»

        Анотація. Зниження репродуктивної функції у новотільних корів сучасних молочних порід змушує проводити пошук способів підвищення заплідненості тварин у періоди їх максимальної молочної продуктивності. Одним із найбільш ефективних є профілактика та зниження негативного впливу наслідків порушень обміну речовин в організмі корів після отелення. Проведені дослідження виявили покращення результатів штучного осіменіння у групи тварин, яким в перші години після отелення випоювали енергетик ТОВ «Кремікс» та впродовж першого тижня додавали до раціону препарат ReaShure® від компанії Biochem. Двом дослідним групам тварин по 15 голів задавали вказані кормові добавки в перші дні після отелення, що дозволило скороти індекс осіменіння з 2,4 до 1,8 та зменшити тривалість відновлювального періоду із 100 до 86 днів у порівнянні із тваринами контрольної групи, які отримували лише стандартний для господарства раціон для новотільних корів. Найбільш ефективним виявився енергетичний препарат, який також містив комплекс вітамінно-мінеральних добавок, що сприяло повноцінному перебігу фолікулогенезу. Застосування енергетичних кормових добавок та речовин, які мають гепатопротекторну здатність та можуть регулювати ліпідний обмін в організмі корів дозволили покращити стан відтворення в господарстві за рахунок скорочення відновлювального періоду та зменшення використання спермопродукції для їх осіменіння.

       Постановка проблеми. Одним із факторів, які сповільнюють швидкий розвиток молочної галузі в Україні є низька реалізація відтворного потенціалу корів. При цьому найбільші збитки відбуваються за рахунок скорочення термінів використання високопродуктивних корів, зменшення кількості молодняку для відтворення стада та зниження репродуктивних показників у більшості спеціалізованих господарств. Промислове виробництво молока створює ряд додаткових негативних факторів для продуктивних тварин, зокрема груповий підхід в годівлі тварин, без врахування їх потреби в різні фізіологічні періоди при прив’язному утриманні. Це одна із основних причин порушення обміну речовин в організмі новотільної тварини і без належної зооветеринарної допомоги може привести до розвитку таких захворювань як кетоз, гіпокальціємія, зміщення сичуга, субінволюції матки та ін. А розвиток цих захворювань на пряму та опосередковано пов’язано із репродуктивною здатністю молочних корів. Тому міжотельний період тривалістю до 400 днів є показником спроможності спеціалістами різних ланок господарства реалізувати відтворювальний потенціал тварин.

       Основним захворюванням, яке провокує подальші проблеми із відтворенням в стаді є кетоз, який призводить до довгострокових економічних втрат для молочної промисловості в усьому світі [1]. Тривалий період відновлення репродуктивної функції у корів після отелення під впливом кетозу веде до збільшення і інших показників відтворення – таких як міжотельний період, індекс осіменіння і ін, а крім того, це також негативно впливає на молочну продуктивність корів [2] Значний міжотельний період веде до проблеми збільшення вгодованості тварин перед отеленням за рахунок подовження тривалості лактаційного періоду особливо за умови прив’язного утримання [3]. Тому недостатня робота спеціалістів та недотримання умов технології виробництва молока у більшості випадків має компенсуватися іншими, зокрема і медикаментозними методами. Переважно лікування кетозу відбувається шляхом індивідуального внутрішньовенного введення розчинів глюкози та речовин із гепатопротекторною дією [4]. Але набагато простішим методом лікування і профілактики є застосування тваринам у пізній сухостійний та ранній післяотельний період цих же речовин груповим методом із кормом. Більше того, що випуск таких кормових продуктів налагоджено багатьма вітчизняними і закордонними компаніями, які спеціалізуються на виробництві кормів для тварин.

       Аналіз останніх досліджень і публікацій Однією із проблем сучасної молочної галузі є низький рівень відтворення корів на фоні погіршення загального стану здоров’я. У більшості випадків, це відноситься до тварин голштинської породи, які в результаті інтенсивного генетичного поліпшення, лише за показником молочної продуктивності виявилися найбільш уразливими як із точки зору репродуктивної здатності, так і продуктивного довголіття [5-7]. А враховуючи тривале використання спермопродукції плідників, переважно цієї породи для осіменіння продуктивних корів в Україні, голштинська порода стала монопородою, що і стало причиною низького рівня відтворення в господарствах. Але, тварини і інших порід, також проявляли тенденцію до зниження репродуктивних показників в умовах постійного технологічного стресу, який присутній в господарствах молочного напряму продуктивності [8]. Серед причин, які викликають зниження показників відтворення у корів ряд авторів відзначають наступні: захворювання пов’язані із порушенням обміну речовин і розвитком негативного енергетичного балансу у тварин [9], порушення нормованої годівлі [10], інфекційні та інші захворювання [11-13], стресові фактори (в т. ч. тепловий стрес) [14-16].

      Але переважною причиною зниження показників відтворення в сучасних промислових підприємствах по виробництву молока, є недотримання технології утримання та годівлі тварин, які провокують розвиток порушення обміну речовин та захворюваність продуктивних корів [17]. Таким чином, негативний енергетичний баланс, який і є однією із ознак прояву кетозу новотільних корів має безпосередній вплив на репродуктивну здатність тварин [18]. Так в роботі I. Ventsova et al [19] вказується, що при кетозі у корів спостерігається зниження рівня статевих гормонів на 15-30%, а це має послідуючий вплив на тривалість сервіс-періоду, та заплідненості корів [20]. За повідомленням M. Ramadan et al [21] у корів в яких спостерігався кетоз, в організмі був більш низький рівень холестерину і загального білку. Більше того, метаболічні порушення негативно впливали на тривалість першої охоти, збільшували як кількість «відкритих» днів та збільшували індекс осіменіння. Найбільш ефективним методом лікування та профілактики, не враховуючи тих випадків коли необхідна швидка допомога тварині по зняттю інтоксикації, залишається застосування спеціалізованих кормових добавок. В якості антикетозного препарату використовують пробіотики [1, 22], лікарські рослини [23], енергетичні добавки [24] та комплексних мінерально-вітамінних добавок [25].

     Таким чином, більшість авторів, роботи яких були проаналізовані при виконанні наукового пошуку вказують на значну та достовірну кореляцію між порушенням обміну речовин у корів у післяотельний період та погіршенням у них репродуктивної функції, для лікування яких використовують спеціалізовані кормові продукти.

     Мета статті. Тому метою цієї роботи є пошук дієвих методів, які б дозволили покращити стан здоров’я та підвищити рівень репродуктивної здатності великої рогатої худоби в умовах промислового виробництва молока.

     Матеріал та методика досліджень. Дослідження були проведені на базі ВАТ ПЗ Золотоніський, Черкаської області, Золотоніського району, на поголів’ї молочних корів української чорно-рябої молочної та голштинської порід, із середнім рівнем молочної продуктивності не менше 7000 кг за лактацію. Для дослідження було відібрано 45 корів і сформовано 3 групи – контрольна та 2 дослідні, за принципом пар-аналогів для вивчення впливу різних кормових добавок на тривалість відновлювального періоду після отелення.

Виявлення тварин в охоті проводили починаючи з 20 дня після отелення. Самок, які проявляли охоту в проміжку між 45 та 90 днем осіменяли в спонтанну охоту. Тваринам, які не проявляли ознак статевого збудження, після 90 дня проводили стимуляцію за допомогою фармакологічних засобів по програмі стимуляції Овсинх.

Тварини контрольної групи отримували стандартний раціон для новотільних корів, який використовувався у господарстві.

Новотільним коровам другої групи у продовж першої години після отелення випоювали по 1 кг енергетика розведеного в 20 л води, виробництва ТОВ «Кремікс» (табл. 1)

Таблиця 1. Хімічний склад енергетика ТОВ Кремікс

     Третя група отримувала в складі раціону для новотільних корів по 60 г на добу препарату ReaShure® від компанії Biochem, в продовж 5 днів після отелення. Цей препарат містить у своєму складі 29 % холіну хлориду.

     У зв’язку з відсутністю необхідної кількості тварин необхідних для одночасного проведення дослідження аналіз проводили в продовж стійлового періоду, на тваринах, які отелилися в продовж грудня-березня 2021 року.

     Паралельно із дослідами по впливу кормових препаратів на послідуючі показники відтворення корів, були визначені і деякі гематологічні показники, а саме вміст гемоглобіну, загального білку в сироватці та кількість клітин білої крові. Дослідження гематологічних показників проводили у перший та на 21 день після отелення. Кров від 5 корів із кожної групи відбирали із хвостової вени за допомогою одноразових шприців. Визначення гематологічних показників проводили у приватній ветеринарній лабораторії.

Статистичний аналіз результатів досліджень проведено методом варіаційної статистики в програмному продукті Microsoft Excel. Визначено середні арифметичні значення і їх похибки та інші статистичні показники.

Результати досліджень.

Для проведення дослідження були відібрані кормові добавки із різними напрямами впливу на організм тварини. Тварини першої дослідної групи отримували кормову добавку із високим вмістом енергетичних речовин – енергетик від ТОВ Кремікс, тваринам другої дослідної групи до основного раціону добавляли в якості протикетозного препарату кормову добавку ReaShure®, яка містить захищений від розпаду в рубці холін хлорид, що має гепатопротекторні властивості та приймає участь в метаболізмі ліпідів.

Оцінку ефективності впливу різних кормових добавок вивчали за проявом репродуктивних показників у підконтрольних тварин – а саме тривалості відновлювального періоду (від отелення до першої охоти) та індексу осіменіння.

Ефективність застосування новотільним коровам кормових добавок представлені на малюнку 1.

Рисунок 1. Тривалість відновлювального періоду у корів дослідних і контрольної груп.

 Застосовані протикетозні препарати в годівлі новотільних корів дозволили скоротити тривалість відновлювального періоду у підконтрольних тварин у середньому на один статевий цикл (21 день) у порівнянні із самками контрольної групи (P<0.05).

Отримані результати також вказують, що застосування протикетозних засобів сприяли і більш швидкому заплідненню корів у порівнянні із тваринами контрольної групи. Так, більшість корів дослідних груп запліднилися в першу та послідуючу охоту, тоді як переважна кількість тварин контрольної групи лише в 2-3 охоту.

Врахування у процесі постановки досліду більшості факторів, які б могли вплинути, на результати штучного осіменіння доводять ефективність впливу використаних засобів на репродуктивні показники у корів. Нажаль, за рахунок значної кількості компонентів, які входять до складу енергетика від ТОВ Кремікс не вдалося визначити ефективність та вплив на подальшу репродуктивну здатність кожного із елементів. Тому логічно припустити, що поєднання усіх компонентів в комплексному препараті дозволили знизити можливість розвитку кетозу у корів та покращити репродуктивні якості корів. Також додавання до раціону ReaShure® сприяло покращенню відновленню статевої функції у тварин другої групи у порівнянні з тваринами контрольної.

Наступним показником ефективності відтворення тварин, який аналізували в цій роботі було визначення індексу осіменіння корів підконтрольних груп (рис. 2).

Рисунок 2. Індекс осіменіння корів підконтрольних груп.

Кількість осіменінь на ефективне запліднення значно залежить від багатьох факторів, але головним, все таки залишається якість яйцеклітини. Не залежно від застосованих кормових добавок в перші години після отелення індекс осіменіння у тварин дослідних груп знаходився на рівні близько 2. Тобто лише незначна частина самок запліднилася від першого осіменіння, так у корів першої контрольної групи цей показник був найнижчим і склав лише 1,9±0,16, що вірогідно відрізнявся від показників у тварин контрольної групи (Р<0,05). Схожі результати були і в тварин другої дослідної групи. Напевне, це пов’язано із ймовірним впливом окремих препаратів на функціональний стан яйцеклітини, оскільки організм продуктивної тварини, у фазу зростання молочної продуктивності, не спроможний забезпечити високий рівень заплідненості і підтримання розвитку ембріону на початкових етапах. Тому препарати, які містять комплекс вітамінно-мінеральних компонентів та функціональних добавок будуть більш ефективними у порівнянні із препаратами, які діють лише у продовж декількох годин.

Наступним етапом роботи було проведення аналізу динаміки зміни ряду показників крові під впливом кормів для новотільних корів. Дослідження показників крові проводили двічі із інтервалом 21 день. Такий інтервал було обрано з метою додаткового контролю виявлення статевої охоти у тварин. Перший забір крові проводили в день отелення корів. Результати такого дослідження представлені в таблиці 2.

Таблиця 2. Показники крові підконтрольних тварин після отелення (n-15)

Аналіз результатів гематологічного дослідження у тварин вказує, що більшість показників системи крові знаходяться в фізіологічних межах. Виключенням є показник вмісту загального білку в сироватці крові у тварин дослідних груп. Хоча цей показник і не значно збільшений, перевищує верхню межу норми лише на 8%, він може бути маркером розвитку субклінічного кетозу – порушення білкового обміну в організмі, який часто розвивається у високопродуктивних молочних корів у ранній післяотельний період. Тому, можливо, ефективність заплідненості тварин в першу охоту в дослідних групах виявилися низькими. Тоді, для вияснення цього питання було продовжено дослідження гематологічних показників з інтервалом в 3 тижні. Результати аналізу представлені в таблиці 3.

Таблиця 3. Показники крові підконтрольних тварин на 21 день після отелення (n-15)

      Результати повторного аналізу показників крові у тих же корів не виявило значних змін в динаміці більшості показників. Єдиним показником, який зазнав суттєвих змін у порівнянні із попереднім дослідженням був вміст білку в сироватці крові. У корів першої дослідної групи спостерігалося його незначне зниження, що, можливо, було результатом позитивного впливу енергетику на загальний стан обміну речовин в організмі. Відповідно і осіменіння тварин цієї групи в природну статеву охоту мала значно вищу результативність. У корів контрольної групи, навпаки спостерігалося підвищення рівня білку в крові, що вказує на погіршення стану загального обміну речовин (зростання рівня кетонових тіл). Відповідно і результати штучного осіменіння були на нижчому рівні – відсоток запліднених тварин після двох статевих циклів був лише на рівні 50%.

    Результати штучного осіменіння тварин другої дослідної групи зростали навіть на фоні зростання рівня білку в сироватці крові. Так заплідненість тварин цієї групи становила 73%. Тому можна також зробити припущення, що холін хлорид, який згодовували тваринам після отелення також мав позитивні наслідки на ефективність відновлення репродуктивної функції у післяотельний період.

Із інших гематологічних досліджень, стабільність показників білої крові (лейкоцитів, лімфоцитів і, зокрема, моноцитів) вказують на відсутність розвитку запальних реакцій з боку статевої системи і розвитку акушерсько-гінекологічної патології.

Висновки:

1. Застосування кормових добавок для новотільних корів дозволили підвищити їх заплідненість в природну статеву охоту та покращити результативність штучного осіменіння. Це підтверджується скороченням індексу осіменіння з 2,4 до 1,8 та зменшення тривалості відновлювального періоду у корів дослідних груп у порівнянні із контрольними тваринами.
2. Найбільш ефективними для відновлення репродуктивної функції корів, за результатами порівняльного аналізу, виявився енергетик від ТОВ «Кремікс», який крім енергетичних речовин містив комплекс вітамінно-мінеральних добавок.

Список літератури

1. Sklyar, O. I., & Hrek, V. A. 2024. Application Of Probiotic Supplement For Ketosis In Cows. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Veterinary Medicine, 1 (64), р. 72-76. https://doi.org/10.32782/bsnau.vet.2024.1.11
2. Приліпко, Т. М., Коваль, Т. В. 2024. Вивчення біохімічних та морфологічних показників крові високопродуктивних здорових та хворих на кетоз корів Таврійський науковий вісник. Серія: Сільськогосподарські науки.. Вип. 137. с. 442-447. DOI https://doi.org/10.32782/2226- 0099.2024.137.52.
3. Loiklung, C., Sukon, P., & Thamrongyoswittayakul, C. 2022. Global prevalence of subclinical ketosis in dairy cows: A systematic review and meta-analysis. Research in Veterinary Science, 144, 66-76. https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S003452882200011X
4. Личук, М. Г., Слівінська, Л. Г., Березовський, А. В., Паска, М. З. 2016. Вплив кормової добавки «Нормотел» на стан жовчоутворення та жовчовиділення за кетозу молочних корів. Вісник ЖНАЕУ, № 2 (56), т. 1, с. 215-225. https://sciencehorizon.com.ua/web/uploads/journals_pdf/Buletin%20of%20ZhNAEU,%202016,%20%E2%84%962(56),%20v.%201_compressed.pdf#page=215
5. Шарапа, Г. С., Бойко O. В. 2018. Репродуктивна здатність і молочна продуктивність корів різних порід. Розведення і генетика тварин,Вип. 55, С. 219-224.
6. Полупан, Ю. П., Мельник, Ю. Ф., Бірюкова, О. Д., Прийма, С. В., Мітіогло, Л. В. 2022. Ріст, відтворювальна здатність і продуктивність корів різних порід, методів підбору і походження за батьком. Розведення і генетика тварин, Вип. 63, С. 91-119
7. Чеченихина, О. С., Степанов А. В., Быкова О. А., Аксенова О. Н. 2019. Влияние продолжительности сервис-периода коров на показатели их продуктивного долголетия. Животноводство и кормопроизводство. №4, С. 138-149
8. Tadesse, B., Reda, A.A., Kassaw, N.T., et al. 2022. Success rate of artificial insemination, reproductive performance and economic impact of failure of first service insemination: a retrospective study. BMC Vet Res Vol.18, 226 https://bmcvetres.biomedcentral.com/articles/10.1186/s12917-022-03325-1
9. Sammad, A., Khan, M.Z., Abbas, Z., Hu, L., Ullah, Q., Wang, Y., Zhu, H., Wang, Y. 2022. Major Nutritional Metabolic Alterations Influencing the Reproductive System of Postpartum Dairy Cows. Metabolites, Vol. 12, P. 60 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/35050182/
10. Cargile, B. and Tracy, D. 2021. Interaction of Nutrition and Reproduction the Dairy Cow. Іn RICHARD M. HOPPER DVM, DIPLOMAT ACT. Bovine Reproduction (Pages: 389-398), John Wiley & Sons, Inc. https://onlinelibrary.wiley.com/doi/abs/10.1002/9781119602484.ch32
11. Zewdie, W. W., Gibson, J. P., van der Werf Julius H. J. 2021. Analysis of culling reasons and age at culling in Australian dairy cattle. Animal Production Science. Vol.61, Р. 680-689. https://hdl.handle.net/1959.11/51652
12. Diaz-Lundahl, S., Garmo, R.T., Gillund, P., Klem, T.B., Waldmann, A., Krogenæs, A.K. 2021. Prevalence, risk factors, and effects on fertility of cytological endometritis at the time of insemination in Norwegian Red cows, Journal of Dairy Science, Vol. 104, Iss. 6, P. 6961-6974 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/33741149/
13. Moore, D. P., Cantón, G. J., Louge Uriarte, E. L. 2021. Editorial:Infectious Diseases Affecting Reproduction and the Neonatal Period in Cattle. Front. Vet. Sci. Vol. 8, 679007 https://pmc.ncbi.nlm.nih.gov/articles/PMC8100021/
14. Dutta, L. J., Nath, K. C., Deka, B. C., Bhuyan, D., Borah, P., G. K. Saikia, Bora, D. P., Deka, R., Bharali. D. 2021.Management conditions and their relationship with infertility in crossbred cows under field conditions,Biological Rhythm Research, Vol. 52, Iss. 4, P.517-523 https://www.researchgate.net/publication/332654318_Management_conditions_and_their_relationship_with_infertility_in_crossbred_cows_under_field_conditions
15. Sammad, A, Umer, S, Shi, R, Zhu, H, Zhao, X, Wang, Y. 2020. Dairy cow reproduction under the influence of heat stress. J Anim Physiol Anim Nutr. Vol.104, Р. 978– 986 https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/31782564/
16. Negrón-Pérez, V.M., Fausnacht, D.W., Rhoads, M.L. 2019. Invited review: Management strategies capable of improving the reproductive performance of heat-stressed dairy cattle,Journal of Dairy Science, Vol. 102, Iss. 12, P. 10695-10710 DOI: 10.3168/jds.2019-16718
17. Lei, M. A. C., & Simões, J. 2021. Invited review: ketosis diagnosis and monitoring in high-producing dairy cows. Dairy, 2(2), 303-325. https://doi.org/10.3390/dairy2020025
18. Martens, H. 2020. Transition period of the dairy cow revisited: II. Homeorhetic stimulus and ketosis with implication for fertility. Journal of Agricultural Science, 12(3), 25. https://doi.org/10.5539/jas.v12n3p25
19. Ventsova I, Safonov V. 2021. Biochemical criteria for the development mechanisms of various reproduction disorders in dairy cows. Biodiversitas 22: 4997-5002. https://smujo.id/biodiv/article/view/9423
20. Alemu, T. W., Santschi, D. E., Cue, R. I., Duggavathi, R. 2023. Reproductive performance of lactating dairy cows with elevated milk β-hydroxybutyrate levels during first 6 weeks of lactation. Journal of Dairy Science, 106(7), 5165-5181. https://www.sciencedirect.com/science/article/pii/S0022030223002643
21. Ramadan, M. H., Yousef, N. A. M., Mahmoud, A. Z. E., Zeidan, A. E. B., Mickdam, E. M. E., Ahmed, A. E., & Hassaneen, A. S. A. (2023). Effects of Ketosis and Hypocalcemia on The Biochemical Parameters and Subsequent Postpartum Reproductive Performance in Buffaloes. SVU-International Journal of Veterinary Sciences, 6(1), 1-17. doi: 10.21608/svu.2023.157726.1224
22. Fotina, T. I., Shkromada, O. I., Fotina, H. A., Nechyporenko, O. L., Petrov, R. V., Shulha, A. R., & Marchenkov, F. (2021). Use Of Bacillus Pumilus For Prevention Of Ketosis In Cows. Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology, 22(2), 387-394. https://doi.org/10.36359/scivp.2021-22-2.46
23. Хіміч, О., Килимнюк, О., & Лаптєєв, О. 2022. Кормова добавка для корів, на основі композиції біологічно-активних сполук рослиного і мінерального походження. ББК 45.45 К-66, 143. http://fri.vin.ua/wp-content/uploads/2022/10/%D0%9C%D0%B0%D1%82%D0%B5%D1%80%D1%96%D0%B0%D0%BB%D0%B8_%D0%BA%D0%BE%D0%BD%D1%84_2022-2.pdf#page=143
24. Suprun, I. A., & Kurylenko, Y. F. 2022. Efficiency Of Using An Energy Additive Energy-Top To Increase Productivity And Reproductivity Of Dairy Livestock. Bulletin of Sumy National Agrarian University. The Series: Livestock, (4 (47), 159-164. https://doi.org/10.32845/bsnau.lvst.2021.4.27
25. Shkilnyk, O., Petrukh, I., Ostapiv, D., Kozak, M., Vlizlo, V., Pavlyuk, I., Vezdenko, O., Sekh, O., Ponomarjova, S., & Kalynovska, L. 2020. Effect Of Feed Additive On Mineral Homeostasis Of Cows With Ketosis. Scientific and Technical Bulletin оf State Scientific Research Control Institute of Veterinary Medical Products and Fodder Additives аnd Institute of Animal Biology, 21(1), 247-251. https://doi.org/10.36359/scivp.2020-21-1.31